Make your own free website on Tripod.com


СПОРТИВНА ГАЗЕТА  № 66, 2 ЧЕРВНЯ 1990 РОКУ 

Позаду перша вершина

Рік тому першим хокеїстом нашої республіки, який став чемпіоном світу, був Валерій Ширяєв. Слід сказати, що путівку у великий спорт він одержав за межами України, хоч становлення гравця відбулося в «Соколі», де він досяг вершин майстерності. Нині київський клуб виховав іще одного свiтового чемпіона — Дмитра Христича. Він — повністю наш, малку, з перших кроків на льоду, коли прийшов до ДЮШОР «Сокіл» і був прийнятий в групу, очолювану тренером Анатолієм Олексійовичем Ніколасвим.

     — ДМИТРО мені відразу сподобався,— згадує перший наставник чемпіона. — І своєю статурою, і своїм ставленням до занять. Запропонував його батькам, аби перевели сина до хокейного спецкласу 21 -ї середньої школи. Вони погодились. Щоправда, була одна заковика. Мої підопічні вже закінчили чотири класи, а Дмитрик лише три. Тож, щоб не відставати від групи, хлопчик екстерном склав програму четвертого класу. Це був його перший життєвий успіх витриманий з честю...
     Христичу не виповнилося й 16-ти, коли на нього звернув увагу головний тренер «Сокола» Анатолій Васильович Бог-данов. Спочатку запрошував на збори, уважно придивлявся до дій юного спортсмена, зважав, на що він здатний. Дебют Христича відбувся в сезоні 1985—1986 років. Дебют як дебют. Не дуже вражаючий. Та якщо взяти до уваги вік спортсмена, то цілком пристойний. Особливо подобалася глядачам настійливість, з якою боровся за шайбу крайній форвард, на якого кинули око й тренери юнацької збірної.
     У січні минулого року Хрисг тич у складі молодіжної збірної СРСР здвоював звання чемпіона світу на змаганнях в Анкоріджі на Алясці. Там він сподобався й «розвідникам» з НХЛ, тренери відомого професіонального клубу «Вашінг-тон Кепіталз» внесли його до свого списку, сподіваючись на те, що коли-небудь киянин гратиме у них.
     Та це справи майбутнього. Христич же продовжував виступати за «Сокіл», його запрошували вже й до збірної країни на турнір «Известий», але питання про виступ на швейцарському чемпіонаті світу вирішилося тільки на останньому зборі команди напередодні від'їзду до Берна.
     Немає рації переказувати, як зіграв на ньому киянин, усе читачі самі бачили на телеекрані. Спочатку він. був лівим крайнім у трійці Федорова, а на другому етапі турніру В. Тихонов запропонував Христичу місце центрфорварда, давши йому в партнери самого Макарова і Пряхіна — хо-кеїстів-професіоналів. I на їхньому тлі киянин не загубився. Вже після закінчення чемпіонату капітан збірної СРСР
     Вячеслав Биков сказав: «Добре зіграла, потужно і результативно, трійка Макаров — Христич — Пряхін, де особливо помітною була зв'язка Макаров — Христич. Дмитро — дебютант, зіграв грамотно і сміливо». Грою киянина був задоволений і головний тренер команди Віктор Васильович Тихонов. І на турнірі в Японії, куди збірна виїздила завершити сезон, він довірив Христичу роль центрального нападаючого ударної п'ятірки. Власне, спортивна біографія киянина тільки починається. Йому лише 20 років. І попереду у Дмитра Христича ще багато найрізноманітніших турнірів, перший з яких відбудеться вже нинішнього літа в програмі Ігор доброї волі.
 
     

Л. МАРЕНИЧ.

[Dmitri Khristich] [Home page] [E-mail]