Make your own free website on Tripod.com

Наша вiтальня

«Шановна редакція! Якщо не помиляємось, першим з вихованців київської хокейної школи до національної збірної Радянського Союзу потралв Дмитро Христич. Розкажіть, будь ласка, про цього симпатичного нам спортсмена. Група студенток Переяслав-Хмепьницького філіалу Київського педіиституту».

Дмитро ХристичХОКЕЙНИЙ ХЛОПЧИК
З ФУТБОЛЬНОГО МІСТА

 ВІЗИТНА КАРТКА:

      Дмитро Хрнстич, майстер спорту міжнародного класу, чемпіон світу серед юніорів і переможець міжнародного турніру «Приз «Известий» 1989 року, нападаючий київського «Сокола» і збірної СРСР. Народився 23 липня 1969 року в Києві. Зрiст — 187 см, вага — 85 кг. Студент КДІФК.
      Хокеїстом Дмитро став восьмирічним. Вірніше, до ДЮСШ «Крижинка» (єдиного тоді навчального хокейного закладу в столиці України), що знаходиться на території Республіканського стадіону, його за руку привів батько — Анатолій Федорович — директор однієї з друкарень, великий прихильник спорту. Він нарешті виконав обіцянку, що дав молодшому сину, який буквально замучив тата проханнями «записати в хокей».
      — Чому ж перевага була віддана цьому видові спорту, а не футболові, яким серйозно хворіє ось уже не одне покоління хлопчиків у Києві, для яких світлою мрією завжди було футбольне «Динамо»?— спитав Дмитра під час нашої розмови на заміській базі «Сокола» в мальовничій Пу-щі-Водиці.
      — Повірте, що до футболу завжди був байдужим. І навіть тоді, кали грали мої титуловані земляки-динамівці, до телевізора і тим більше на стадіон мене не тягнуло. Віддавав перевагу цікавій книжцi. Інша річ хокей, з його потужністю, запальними швидкостями. То — яскраве видовище. Гра на льоду вабила мене з раннього дитинства, мов магніт.
      ...Потрапив тоді Діма до групи Анатолія Ніколаєва - те-пер уже заслуженого тренера України, а в І минулому універсального, напрочуд сміливого і надійного 1 гравця «Сокола». Решта хлопчиків, з якими, тренувався, були на рік старшими від Христича. Однак Дмит-рик одразу впав у око Анатолієві Олексійовичу,
      — Кататисія він, як і більшість наших новобранців, зрозуміло, не вмів. Однак виділявся високим зростом, був міцним і дуже рухливим хлоп'ям. Тренування його одразу захопили. Втім, вони не заважали йому відмінно вчитися в середній школі. А потім Дімці довелося здавати екстерном іспити, щоб «перескочити» з третього класу до п'ятого. Така необхідність виникла тому, що організовувався спец-класі, а Христич, повторюю, був молодшим на рік від решти. І він легко впорався із завданням. Дмитро завжди був лідером. Це й дозволило йому 16-річному (!), пройшовши піврічну обкатку в ШВСМ, стати гравцем команди майстрів «Сокіл»...
      — У своєму клубі ти вже, як говориться, упевнено зiпэявся на ноги, а от запрошення до збірної i участь в останньому турнірі «Йзвестий»: чи стало воно несподіванкою або, може, чекав на цю подію з упевненістю? — поставив й таке запитання перед Христичем,
      — Яка там упевненість? — відповів, запитанням на запитання мій співрозмовник. — То було велике щастя, про яке мріяв, але про це не насмілювався говорити нікому і ніколи. Радів безмежно.
      — Які враження від матчів і тренувань у головній команді?
      — Найяскравіші. Скажімо, життя в збірній дуже різниться" від клубного. Ставлення до занять, зустрічей зовсім інше.
      Ніхто нiкого не вмовляє працювати, старатися. Все побудовано на взаємній довірі. Тут, у збірній, величезна конкуренція за кожне місце в основному окладі. Жалітимеш себе, недопрацьовуватимеш — це одразу помітять і заміну тобі підшукають не зволікаючи. будь певен.
      — У Складі ЦСКА ти, а ще й двоє твоїх одноклубників Валерій Ширяев та Анатолій Степанищев взяли участь у серiї зустрічей з клубами НХЛ, Що то була за поїздка?
      — Захоплюючою вона була. Інших слів і не підшукати. Популярність ЦСКА за океаном величезна. І от мені пощастило в формі цього іменитого колективу грати проти грандів професійного хокею, про яких з дитинства чув самі легенди. Таке не могло раніше й наснитися в найщасливішому сні. Хоч ота поїздка до Північної Америки була не першою в моєму житті. Однак щоразу заздриш тому, як там уміють організувати хокейні свята.
      — А як вас — киян — прий-няли в своєму гурті армійці?
      — Цілком нормально. Адже в ЦСКА — більшість гравців збірники. Природно, що досвід-цені,Ширяев і Степанишев почувалися упевненіше, ніж я. Але і в мене серед армiйцiв багато друзів. З Ігорем Чиби-рєвим свого часу ми пройшли весь курс навчання в київській хокейній школі. Там і досі тренером працює його батько Віктор Васильович. Нещодавно Ігор одружився і став зятем олімпійського чеміпіона з метання молота, видатного українського богатиря Анатолія Павловича Бондарчука. Отже, тесть має служити для Ігоря взірцем у спорті (сміється). Ну а Євгена Шастіна, хоч і пішов він торік з «Сокола», вважаємо своїм. Він для нас, як у тривалому відрядженні.
      — Дмитре, в свої двадцять з попловиною лiт домiгся вже чимало. Однак маєш, мабуть, якісь прогалини в підготовці?
      — Iх наддостатньо. Насамперед мені слід поліпшити стартову швидкість, довитися стабільнішої гри. А це все зробити, повірте, дуже важко. Адже спокус навколо, коли тобі лише двадцять, безліч. От і спробуй встояти, витримати. Але поки стараюсь не зриватися, режиму, як кажуть, не порушую...
      — Як вважаєш, та дорога, якою просуваєшся приведе те-бе на черговий чемпіонат свi-ту, що незабаром пройде в Швейцарії?
      — Як на мене, «смаку швейцарського сиру» не можуть засмакувати наперед навіть наші найавторитетніші збірники, як-от: Хомутов, Ширяєв, Биков, Каменський. А що вже говорити про таких, як я. Втім, постараюся до чемпіонату підійти в найкращій формі.
      — А які ще маєш мрії?
      — Київський «Сокіл» уже був раз призером чемпіонату країни. Але я не доріс тоді до цієї команди. Тепер мрію про те, щоб мій клуб знову став лауреатом всесоюзної першості, для того, щоб це стало реальністю, багато залежатиме і рід моїх партнерів, і від мене. Від нашої спільної праці прагнень... 
      

В. БРАНИЦЬКИИ.
 НА ФОТО: нападаючий «Сокола»
І збірної Радянського Союзу
киянин Дмитро ХРИСТИЧ.
      Фото М. Бочка.

 

[Dmitri Khristich] [Home page] [E-mail]