на міжнародному турнірі на призи «Ленинградской правди». Але надії не втрачав. Важко передати почуття, які охопили його того дня, коли мав бути оголошений остаточний склад радянської команди на найголовніший турнір сезону.
     Але і вони виявилися нічим у порівнянні з хвилюванням перед виходом на перший матч чемпіонату світу.
     — Я просто не пам'ятаю такого стану, такого хвилювання, як тоді, перед виходом на зустріч з командою США. Це було почуття надзвичайної відповідальності. Та й не міг я підвести того ж Феті-сова, який довіряв мені, багато допомагав. Та й першу трійку нападу, адже всі вони так підтримували мене. Все це, звичайно, завадило мені бути розкутим, показувати свою гру,— скаже потім у своєму першому інтерв'ю в ранзі чемпіона світу і Європи Валерій.
     А потім любителі спорту побачили перевтілення захисника у матчі з командою ФРН. На початку гри та ж нервовість, нерішучість... А потім, ніби скинувши з себе тягар, здійснив серію дуже сильних кидків по воротах суперника, один з яких завершився голом.
     — Дуже вчасною стала розмова на лаві запасних з В. В. Ти-хоновим,— продовжує розповідь В. Ширяєв.— Він сказав мені, що я маю більше ініціативи брати на себе, не зважаючи ні на які авторитети. «Ти не будеш тим Ширяевим, який підігруе Фетісову. За такої умови ти будеш потрібен нашій команді». Саме ці слова допомогли мені у подальшому. Кудись поділася тряска, зникла нервовість. Залишилося лише почуття відповідальності. В наступній зміні вийшов на лід і вирішив спробувати. Що вийшло, любителі спорту, певно, бачили з телевізійної трансляції. А там і перший гол. Все відбулося так швидко, що не встиг зафіксувати якогось відчуття. Потім, хоч матчі й були один відповідальніший за інший, мені вже було легше.
     А підтримка з дому чого варта?! Після телефонних розмов з дружиною Іриною і донькою Дашею, найпалкішими моїми уболівальницями, мені хотілося перевершити самого себе. Підхльостували і телеграми від київських любителів хокею, від тренерів моєї першої хокейної школи з Тольятті...
     Все це і допомогло пройти весь турнір так, ніби він був уже не першим у хокейній біографії захисника київського «Сокола». І згодом він разом з товаришами по збірній цілком заслужено отримав золоті медалі чемпіона Європи і світу.
     Тепер шанувальники хокею іншими мірками оцінюватимуть гру заслуженого майстра спорту Валерія Ширяєва як у «Соколі», так і в збірній країни. І він готується до нових випробувань.
     На радість київських любителів хокею, Валерій не прийняв запрошень з інших клубів, залишився вірним «Соколу», який вивів його у великий хокейний світ.

 40

Валерій Ширяєв; перше інтерв'ю в ранзі чемпіона світу

41

Previous Page

Next Page