Сокіл Киев - 1987 рік

     — Як ви потрапили до <<Сокола>>
     — Як і всі мої ровесники, мріяв виступати в нашому <<Сокол!>>. Мені поталанило. Хоч запрошення до провідного клубу республіки було для мене несподіваним. Адже всі мої ровесники після ДЮСШ спочатку грали за команду ШВСМ, а вже потім стажувалися в <<Соколі>>, Я лише кілька разів за півроку зіграв за ШВСМ. А потім почав тренуватися з основним складом. І встиг тоді виступити в чотирьох поединках.
     — Чи пам'ятаете свій дебют у вищій лізі?
     — Було це в Москві. <<Сокіл>> грав проти <<Спартака>>. Дуже хвилювався. Анатолій Васильович Богданов заспокоював. Вийшов на лід лише в третьому періоді. Виграв кілька одноборств, зробив дві-три точні передачі. Матч той ми програли. Тож зрозумів, що в хокеї я ще дитина. Треба боротися за місце в основному складі, а для цього треба багато працювати.
     — Які закинуті шайби найбільше запам'яталися?
     — Мені найбільше запам'ятовуються невикористані можливості. Тоді десятки разів <<прокручую>> ситуацію, в якій не закинув, і подумки підправляю шайбу.
     — Дмитре, ви вже говорили, що приемною несподіванкою стало запрошення до <<Сокола>>. А як сприйняли виклик до збірної СРСР?
     — Я реально оцінив свої можливості. Звичайно, прагнув сподобатися Віктору Васильовичу Тихонову на турнірі <<Известий>>. Потім мені здалося, що головний тренер про мене забув. Адже в закордонні турне я не їздив. Тихонов згадав про мене напередодні швейцарського чемпіонату. До приїзду Макарова і Пряхіна провів кілька матчів. Потім мене перевели до них центрфорвардом. Ми швидко знайшли спільну мову. Одне задоволення грати з таким напарником, як Сергій Макаров. Здаеться, не підвів товаришів. Раніше мені доводилося виступати за юнацькі збірні СРСР. На европейській першості здобув <<бронзу>>, на світовій — <<золото>> і <<срібло>>. Та в компанії визнаних асів діяти значно складніше.

	[ Index Page ] [ First Page ] [ Prev. Page ] [ Next Page ] [ Sokol Photo Page ] [ E-mail ] [ Home Page ] [ ICQ pager ] [ Resume ] [ Photo Album ]